Психотерапевтична група для реабілітантів центар в м. Миколаєві.

Учасники поки що адаптуються в групі, тому для ближчого знайомства я запропонувала їм сказати про себе, що завгодно, що вони захочуть. Першим заговорив Женя, він розповів про те, чому опинився на реабілітації. А ось Катя поки що утрималася від розмови про себе. Вона повідомила, що поки не готова говорити, тому посидить і просто послухає. Для зміцнення безпеки, вона отримала таке право як новачок.

Щоб новим учасникам було комфортніше, психотерапевт пояснила, як проходить робота в психотерапевтичної групі, що важливо знати про правила групи. Я запропонувала, щоб постійні учасники розповіли, які правила роботи нашої групи вони пам’ятають. У такій інтерактивній формі ми обговорили в колі правила і те, як вони допомагають підтримувати працездатність в групі, а також зробили акцент, що правила це не вирок, а опора, що дає впевненість кожному учаснику, і новим учасникам особливо, щоб відчувати себе в групі безпечно.

Після введення для новачків наступний етап роботи, коло емоційних станів і почуттів. У цьому колі проявилися найрізноманітніші емоції учасників, при цьому одні учасники формулюють свої почуття словами легше і швидше, а інші потребують деякого часу і підтримки з боку провідної групи, щоб повніше описати і розкрити свої переживання. Наташа С., яка приєдналася до роботи групи кілька зустрічей назад, і в минулі терапевтичні групи проявляла агресію, роздратування, нестримані вираження на адресу інших учасників, що порушувала правила і отримувала за це штрафне ускладнене, нарешті за довгий період змогла сповільнитися і вела себе спокійно, я б сказала, що Наташа вперше звучить інакше, врівноважено і ясно називає свої почуття, немає колишнього емоційного надриву і напруги. Хочеться відзначити в шерінг і Тимура, який поділився своєю радістю з групою. Справа в тому, що Тимур, який перебуває в реабілітації майже 3 місяці, вперше поговорив по телефону з мамою, з якою йому важко підтримувати відносини з-за психологічних бар’єрів. При цьому перш за Тимур уникав дзвінків мамі, як би в помсту їй за те, що закрила його примусово в Центрі реабілітації Альтера. Через 3 місяці реабілітації Тимур прийшов до того, що він захотів сам поговорити з мамою по телефону, і ця розмова його вразив, наскільки по-іншому він відбувався, і як мама з ним розмовляла. Це викликало у емоційного Тимура приплив позитивних почуттів до матері, надію на майбутнє розвиток більш здорових близьких відносин. Я привернула увагу до того, щоб Тимур присвоїв собі свій внесок в ці позитивні зміни, адже ця подія, результат його роботи над собою, його особисте зростання і досягнення. Досвід Тимура особливо корисний для наших новачків і мотивує їх наслідувати його приклад.

На завершення першої половини групової роботи оголошена перерва 5 хвилин, який став традицією групи. Для залежних важливо мати можливість встати зі стільця і порухатися у вільний час, так як їм складно довго утримуватися в психотерапевтичному процесі на одному місці. Після перерви ми повертаємося в коло, щоб продовжити роботу.

Правила групи ми обговорювали спочатку не випадково, так ми позначали кордони, які існують в груповому процесі. Це приклад того, як встановлювати межі у взаєминах. А в цій зустрічі ми поговоримо про межі у взаєминах учасників з людьми: як в житті, так і в реабілітаційному центрі. Тема кордонів для залежних, одна з ключових і найскладніших. Проблема кордонів невід’ємна тема, пов’язана з аддікціей.У залежних завжди є проблема з дотриманням меж в тій чи іншій формі, що пов’язано з незрілістю залежної особистості. В інтерактивній формі мозкового штурму я пропоную учасникам висловлюватися, як вони розуміють, що таке «Психологічні кордону особистості». Виникають думки і ми деякий час їх обговорюємо в групі, а потім я розповідаю учасникам групи в стислій формі, що таке кордону і яку роль у відносинах людей вони грають. Як правило проблема з межами це порушення кордонів особистості як зовні (вплив на особистість ззовні), так і зсередини (особистість, ініціатор порушення власних і чужих кордонів).

Види порушень меж, що призводять до проблем для особистісного розвитку:

• Жорсткі межі, призводять до ізоляції. Приклад, комп’ютерна ігрова залежність.
• Вторгнення в межі інших внаслідок порушеного усвідомлення себе і своїх меж- як би «зеркальне» прояв проблеми в поведінці.
• Роздвоювання кордону, відсутність чутливості до порушення власних особистих меж. Межі спочатку слабшають і стоншуються, а потім стають непомітні для оточуючих, а сама особистість їх не позначає (пасивне «угодовство»).
• Змішаний тип порушення кордонів, дуже поширений серед залежних. Як свої кордони, так і чужі, ігноруються особистістю.

Від інформвціі переходимо до групового обговорення: за бажанням розповісти, «як ви дізнаєтеся, що ваші кордону порушені кимось іншим?»

Переважна більшість в групі дізнається про порушення кордонів в основному на етапі активного проламування психологічних меж, тобто для залежних в більшості випадків дійсно помітні тільки яскраві емоційні реакції їхньої психіки на вплив ззовні, яке викликало дискомфорт. Ця втрата чутливості до себе самих у більш тонких проявах зміни емоційного самопочуття пов’язана з різними проявами такого розладу як алекситимия, «хвороба заморожене почуттів». До слова, учасники групи не змогли описати свої характерні відчуття і псіхологіескіе ознаки, які передвіщають порушення їх особистих кордонів.

Отже, переходимо до практичної частини нашого заняття про кордони. На своїх психологічних групах я часто проводжу нехитра ВПРАВА:

1. Учасники діляться на пари з умовою: чим партнер менш знаком, тим краще. Прошу кожної людини позначити перед собою невидимий для інших межа, за який я не пускаю іншого.
2. Потім партнери стають один проти одного на відстані кількох метрів, дивляться один одному в очі, контакт очей намагаються не перервати. Домовляються про те, хто починає першим (А і Б).
3. Отже А робить рух до Б, в той час як Б стоїть на своєму місці нерухомо.
4. Партнер А, наближається з помірною швидкістю, крокує з паузами, зазначає при цьому свої власні почуття всередині, але нічого не вимовляє, незалежно від реакції Б.
5. Партнер Б, займає більш пасивну позицію на перший погляд, його завдання на перших хвилинах, тільки відслідковувати почуття і переживання в собі, намагатися при цьому мовчать.